Як ішов я з Дебречина додому,
Зайшла мені чорна кура дорогу.
Іди, іди, чорна куро, додому!
Не заважай, не заважай
По дорозі нікому!
Як ішов я з Дебречина до Хусту,
Знайшов лем я вишиваную хустку.
Ой чи мила, чи не мила ю шила,
Лем би она, лем би она
Вишиваною била!
Як ішов я з Дебречина додому,
Зайшла мені моя мила дорогу.
Так стискала, притискала до себе:
“Чи візьмеш ня, чи візьмеш ня,
Бо я гину без тебе?”
Як ішов я з Дебречина додому,
Зайшла мені чорна кура дорогу.
Іди, іди, чорна куро, додому!
Не заважай, не заважай
По дорозі нікому!
