Категорія: НОТИ

Поголосся: Василь Триліс.

Розлилися круті бережечки,
Гей, гей, гей, гей! По роздоллі.
Пожурились славні козаченьки
Гей, гей, гей, гей! У неволі.

Гей, ви, хлопці, добрі молодці,
Гей, гей, гей, гей! Не журітеся!
Посідлайте коні воронії,
Гей, гей, гей, гей! Садовітеся!

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, гей, гей! Не злиняла!
Та щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, гей, гей! Не пропала!

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, гей, гей! Червоніла,
А щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, гей, гей! Не змарніла.

Гей, у лузі червона калина,
Гей, гей, гей, гей! Похилилася,
Чогось наша славна Україна,
Гей, гей, гей, гей! Засмутилася.

А ми ж тую червону калину,
Гей, гей, гей, гей! Та й піднімемо!
А ми ж нашу славну Україну,
Гей, гей, гей, гей! Та розвеселимо!
 

Обробка: Микола Лисенко.

Серце Марусю,
Мої карі очі!
Ледве моє серденько
З жалю не вискоче!

Ледве не вискоче
Біднеє серденько
Через твоє, Марусю,
Гарнеє личенько.

Личко біленьке,
Ваблять карі очі:
Нема супокою
Ані вдень, ні вночі…

Нема ні вдень,
Ані вночі!
Нема супокою
Ані вдень, ні вночі!
 

Народна пісня у народному викладі.

Соловею-канарею, (2)
Чом ти сумний, невеселий? (2)

Як же мені весел бути, (2)
Коли в кліточці замкнутий? (2)

Ой візьму я ключ із клинця (2)
Та й випущу канарея. (2)

А сам піду послухати, (2)
Як він буде щебетати. (2)

Бо я живу на чужині – (2)
Нема батька ні родини. (2)

Нема батька ні родини (2)
Ще й рідної України. (2)
 

Слова: Мусій Кононенко, музика народна.

Сховалось сонце за горою,
Туман легенький землю вкрив,
Шепоче вітер з осокою,
І гай зелений потемнів…

Далеко співи десь лунають,
На небі зірка миготить,
Отари з поля поспішають
У холодочок відпочить…

Блакитне небо огорнуло
Усю рослину, всіх людей.
Село в садочках потонуло,
Затьохкав пісню соловей…

Моя Вкраїно, ти мій краю,
Ти чарівниченько моя,
Я без кінця тебе кохаю,
Ще більш кохати хочу я.
 

Поголосся: Василь Триліс.

Та були в куми бджо…
Та були в куми бджо…
О-йо-йой, О-йо-йой, бджоли!

А я просив ме…
А я просив ме…
О-йо-йой, о-йо-йой, меду…

А вона мені – ду…
А вона мені – ду…
О-йо-йой, о-йо-йой – дулю!
 

Поголосся: Василь Триліс.

Та забіліли сніги,
Забіліли білі
Ще й дібровонька.

Ще й дібровонька…
Та заболіло тіло
Бурлацькеє біле
Ще й головонька.

Ще й головонька…
Та ніхто не заплаче
По білому тілу,
По бурлацькому.

По бурлацькому…
Ні отець, а ні мати
Ні брат, ні сестриця,
Ні жона його.

Continue reading “ТА ЗАБІЛІЛИ СНІГИ” →

Народна пісня у народному викладі.

Туман яром по долині, (2)
Лист широкий на калині.

А ще ширший на дубочку, (2)
Кличе голуб голубочку…

Іди, серце, поцілую, (2)
Як не свою, то чужую…

Нащо чужу цілуватиі – (2)
Своїй жалю завдавати?

Туман яром по долині, (2)
Лист широкий на калині.
 

Обробка для чоловічого хору: Василь Триліс.

Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):

У Києві на ринку
П’ють чумаки горілку. (2)

Ой п’ють вони, гуляють,
На шинкарку гукають: (2)

“Шинкарочко молода,
Повір меду ще й вина!” (2)

“Не повірю, не продам,
Бо на тобі дран жупан!” (2)

“Хоч на мені жупан дран,
Дак у мене грошей жбан!” (2)

“Як у тебе грошей жбан,
Я за тебе дочку дам. (2)

Хоч не дочку – наймичку,
Хорошая на личку.” (2)

У Києві на ринку
П’ють чумаки горілку! (2)
 

Обробка для хору й соліста: Василь Триліс.

Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):

Чоловічий гурт “Чумаки” (5 осіб) співає у “Трубі” – підземному переході на Майдані Незалежності в Києві; тенор соло – Святослав Стус; осінь 1991 р. Запис Людмили Іваннікової (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

У ніч темную
Та й до білої днини
Ішли чумаченьки
З України.

Та й ішли чумаченьки,
Чумаченьки з України,
Та й стали спочити
Край долини.

Та й розклали вогонь,
Вогонь із тернини,
Та й пожар пустили
По долині.

Continue reading “У НІЧ ТЕМНУЮ” →

Редакція для чоловічого триголосся: Василь Триліс.

Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):

Червоная ружа трояка, (2)
Ой мала я мужа,
Ой мужа мала,
Ой мала я мужа пияка.

Нічого не робить, тільки п’є, (2)
А прийде додому,
Додому прийде,
А прийде додому – жінку б’є.

– Не бий мене, мужу, не карай, (2)
Бо покину діти,
Покину дрібні,
А сама я піду за Дунай.

– Ой вернися, жінко, додому! (2)
Не буду бити,
Буду любити,
Бо тяжко жити одному.

Ой вернулась жінка уночі: (2)
Ложки немиті,
Горшки побиті,
А діти плачуть на печі.

Червоная ружа трояка, (2)
Ой мала я мужа,
Ой мужа мала,
Ой мала я мужа пияка.