Категорія: ВСЕ РАЗОМ

Василь Триліс. Як і навіщо вчитися співати // Журнал “Дім і сім’я”. – 2011. – №5. – С.22-24. – pdf, djvu.

Справді, навіщо?

Це “природне” запитання сто років тому видалося б так само безглуздим, як, скажімо, навіщо вчитися ходити або розмовляти. Але сьогоднішньому українцю співати не потрібно. Так він думає. Тобто, він не думає, за нього вже давно подумали; він просто, не довго думавши, погодився, та на тому й кінець. Коли, бува, й засмокче душу якась незрозуміла порожнеча, то до його послуг, серед інших розваг, десятки різноманітних кнопок: тицьнув пальцем – і гримить електронна звукова розкіш так, що вгинаються ребра й тремтять стіни. Ну, можна пожаліти сусідські вуха й тяжку працю будівельників та встромити собі в вуха пару дундуляторів – насолода неземна, і нікому до тебе немає діла.

Continue reading “ЯК І НАВІЩО ВЧИТИСЯ СПІВАТИ – Василь ТРИЛІС, 2011” →

Перший крик немовляти – це профілактична фізіологічна процедура, запрограмована Природою: швидкий, майже конвульсивний вдих повітря, а затим тривалий, вичерпний аж до конвульсії видих. Тривалість видиху зумовлюється його гальмуванням, гальмування ж забезпечують голосові органи – лунає Перша Пісня Життя. Забігаючи наперед, скажемо, що вона не з веселих і, отже, підтверджує буддійську благородну істину: життя є страждання.

На тому не кінець. Подивіться й подивуйтеся, як люблять діти горланити, навіть коли не страждають. А як страшно кричить чоловік, кидаючись на ведмедя, мамута чи свого ж таки брата-супостата! Який хор гримить над полем битви! Чим гучніший крик, тим страшніше ворогові, і цей психологічний тиск має об’єктивні, фізіологічні підстави: регулярно вправляючи собі горлянку й легені, людина поліпшує й посилює не тільки гучність голосу, але й кровообіг, обмін речовин, загальну життєздатність і силу.

Continue reading “НАРОДНА ПІСНЯ ЯК ЧАСТИНА НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ – Василь ТРИЛІС, 2000” →

Чумаки не мають нічого спільного з бурхливим сьогоденням.
Чумаки – це наше славне минуле. І, можливо, майбутнє.
Василь Триліс

• Заспів • Вступ • 1. Дещо про себе • 2. Становлення • 3. По славу • 4. Задрипанка, шинкарка, перекупка • 5. Секрети майстерності • 6. Занепад • 7. Мій епілог

ЗАСПІВ

Десь на Херсонщині чи Одещині, а може й далі на схід Сонця – не розберу здалеку – є ще великий незайманий степ, забутий або не помічений нашими ретельними господарниками. І немає там ні атомних електростанцій, ні залізниць, ні навіть найкращих в СНД камазів та мазів, а є жайворонки, дикі кози та неозора предвічна ніколи ніким не кошена тирса.

Continue reading “МОЇ ЧУМАКИ: з історії одного хору – Василь ТРИЛІС, 2000-2013” →

3 канал “Культура” Українського Радіо, запис прямого ефіру, програма “Майстерня”, 29 березня 2012 р. – 45 хв.

Ведуча: Леся Воронина.
Режисер: Ірина Жилевська.
Гість програми: Василь Триліс, керівник чоловічого хору “Чумаки”.

Тема: Українська пісня: її життя, минуле і майбутнє.

Слухати (mp3):

У програмі згадуються: пісня “Над річкою бережком” у обробці Миколи Леонтовича, стаття Василя Триліса “Мої Чумаки”. Відтворено записи: “Ой у полі вітер віє” – Оксана Петрусенко, Микола Частій [17:33]; “Ой кряче, кряче та чорненький ворон” – Костянтин Огнєвий [39:46].
 

Слова: Анатоль Свидницький, мелодія народна. Поголосся: Василь Триліс.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

А вже років двісті,
Як козак у неволі,
Понад Дніпром ходить,
Викликає долю:
“Гей, вийди, доле, із води,
Визволь мене, серденько, із біди!”

“Не вийду, козаче,
Не вийду, соколю!
Не вийду, серденько,
Бо й сама у неволі!
Гей, у неволі, у ярмі.
Під московським караулом у тюрмі.

У ярмі, в кайданах
Од часів Богдана.
Від нього самого
У неволю оддана.
Гей, ти, Богдане, гетьмане!
Занапастив Україну і мене!”
 

Поголосся: Василь Триліс.

Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Було літо, було літо
Та й стала зима.
Як не було пригодоньки, гей, гей,
То й досі нема.

Була ж, була пригодонька
З Дону ідучи.
В чистім полі при дорозі, гей, гей,
Воли пасучи.

Занедужав чумаченько
Та ліг, та й лежить.
Жалується отаману, гей, гей,
Голова болить.

Скинув чумак сіру свиту,
Скинув ще й жупан:
“Воли мої круторогі, гей, гей,
Хто ж вам буде пан?”

Continue reading “БУЛО ЛІТО, БУЛО ЛІТО” →

Обробка: Василь Триліс.

Виїхав Гонта, гей,
Та й із Умані,
Горілочки напився.
Ой сів на коня, на вороного
Та й тяжко зажурився.

Палає Умань, гей.
Горить Вербівка
Ще й Медведівка.
Вітер дим розвіває, розганяє,
То ж наш отаман,
Отаман Гонта,
На хлопців гукає.

Гей як крикне Гонта, гей!
До Залізняка:
“Нумо, брате Максиме,
Бери свячений
Та кінчай ляшків,
Хай вража шляхта гине!”
 

Поголосся: Василь Триліс.

Віє вітер та буйнесенький,
Іде дощик грімовесенький.

Іде дощик грімовесенький
Та на той садок зеленесенький.

А в тім саду жила удова,
А у вдови – дочка молода.

А у вдови – дочка молода,
Не заручена, а засмучена.

Віє вітер та буйнесенький,
Іде дощик грімовесенький.
 

Поголосся: Василь Триліс.

Волошину, вражий сину,
Та хорошую дочку маєш. (2)

Та хорошую дочку маєш,
Та на вулицю не пускаєш. (2)

Ой стану я череду пасти,
Щоб у волошина дочку вкрасти. (2)

А іще півні не співали,
Як у волошина дочку вкрали. (2)
 

Слова: Микола Устиянович (народний варіант), мелодія народна. Поголосся: Василь Триліс.

Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):

Гей, браття-опришки, долийте горівки,
До ватри докиньте ще дров,
Настрійте ми горло голосом сопілки,
А я вам співати готов.

Гуляймо ми, браття, доки ще зелено
І листям вкривається ліс.
Де гуща сплетена, де сосна звалена
Там, певно, не знайде нас біс.

Гуляймо ми, браття, доки ще зелено
І доки нам жити дадуть.
Як сніги упадуть, голови положим, –
Не жити нам довше вже тут.

Гей браття-опришки, годі сумувати, –
Вже вруниться зелень в ярі!
Краще раз злітати соколом в Карпати,
Аніж вік стогнати в ярмі.