НАЩО МЕНІ ЖЕНИТИСЯ
Слова: Тарас Шевченко, мелодія: Б.Литвин. Обробка для хору: Василь Триліс.
Нащо мені женитися,
Нащо мені братись –
Будуть з мене, молодого,
Козаки сміятись.
Найду собі чорнобривку,
В степу при долині, гей, гей!
Високую могилоньку
На тій Україні.
На весілля товариство
Вийде погуляти
Та винесе самопали,
Викотить гармату.
Як понесуть товариша
В новую світлицю, гей, гей!
Загомонять самопали,
Гукнуть гаківниці.
Як положать отамана
В новій хаті спати,
Заголосить, як та мати,
Голосна гармата,
Гукатиме, кричатиме
Не одну годину, гей, гей!
І рознесе тую славу
По всій Україні!
ОДИН МІСЯЦЬ СХОДИТЬ
Один місяць сходить,
А другий заходить…
Козак до дівчиноньки, ох,
Щовечора ходить.
– Козаче, козаче,
Не ходи до мене, –
Ця любов невірная, ох,
Не візьмеш ти мене…”
– Хоч візьму – не візьму,
То так находжуся:
Я з тобою, серденько, ох,
Не наговорюся…
Як дозволить мати
Невісточку брати,
То візьму за рученьку, ох,
Приведу до хати.
Один місяць сходить,
А другий заходить…
Козак до дівчиноньки, ох,
Щовечора ходить.
ОЙ БІЖИТЬ КОНИК НАД ГРЕЧКОЮ
Ой біжить коник над гречкою,
За ним – Данилко з вуздечкою.
Ой постій, коню, загнуздаю,
Та й поїдемо до Дунаю.
Та й поїдемо до Дунаю,
Ще й до Микити дорогою.
Ой до Дунаю воду пити,
А до Микити – дівку любити…
Ой там криниця цямбрована,
Ой там дівчина мальована…
ОЙ БОЖЕ, БОЖЕ, ЗГЛЯНЬСЯ НА НАС
Поголосся: Василь Триліс.
Ой Боже, Боже, зглянься на нас,
Дай же нам кращої долі!
Ой Боже, Боже, зглянься на нас,
Визволи нас із неволі!
Ой Боже, Боже, зглянься на нас,
Зніми тяжкії кайдани,
Що крають тіло козацькеє –
Болять кривавії рани.
Була колись Україна,
Були вкраїнські гетьмани.
Лиш Катерина, вража мати,
Розбила Січ, зруйнувала.
Зруйнувала вона Січ,
А козаків розігнала.
Ой тоді, ді Україна
Та й безталанною стала.
Ой Боже, Боже, зглянься на нас,
Дай же нам кращої долі!
Ой Боже, Боже, зглянься на нас,
Визволи нас із неволі!
ОЙ В ПОЛІ МОГИЛА
Ой в полі могила
З вітром говорила:
– Повій, вітре буйнесенький,
Щоб я не чорніла!
Щоб я не чорніла,
Щоб я не марніла,
Щоб на мені трава росла
Та ще й зеленіла!
І вітер не віє,
І сонце не гріє,
Тільки в степу при дорозі
Трава зеленіє.
Ой у полі річка.
Через річку – кладка…
Ой не кидай, козаченьку,
Та рідного батька!
Як батька покинеш –
Сам намарно згинеш,
Річенькою бистренькою
За Дунай заплинеш.
Бодай тая річка
Риби не плодила, –
Вона ж мого товариша
Навіки втопила.
Бодай тая річка
Куширем заросла, –
Вона ж мого товариша
На той світ занесла!
ОЙ ГОРЕ ТІЙ ЧАЙЦІ
Обробка для чоловічого хору й сопрано: Василь Триліс.
Ой горе тій чайці,
Чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток
При битій дорозі.
Їхали чумаки,
Весело співали
І чаєчку ізігнали,
Чаєнят забрали.
А чаєчка в’ється,
Об дорогу б’ється,
К сирій землі припадає,
Чумаків благає:
“Ой ви, чумаченьки,
Ви ще молоденькі!
Верніть моїх чаєняток, –
Вони ще маленькі!”
ОЙ ЗА ДЯДЬКОВИМ ТОКОМ
Ой за дядьковим током
Лежить дядина боком.
Якби дядько сказився,
Я б на дядині женився.
Якби дядько й умер,
Я б до дядини попер.
Ось і дядина йде
Ще й гов’ядину несе.
Чи гов’ядину їсти,
Чи до дядини лізти?
Я й гов’ядину поїв,
Я й до дядини підсів.
Під припічком під кожухом
Зробив хлопця з одним вухом.
Де ти ходиш, де ти бродиш?
Чом ти хлопця не доробиш?
Чом ти мене не лоскочеш?
Чи не вмієш, чи не хочеш?
Ой у дядька за байраком
Лежить дядина боком…
ОЙ З-ЗА ГОРИ, З-ЗА ЛИМАНУ
Народна пісня у народному викладі.
Ой із-за гори, з-за лиману ж(и)
Та й синя хмара наступає.
Гей, нумо братця ж(и),
Та й наступає.
Ой синя хмара наступає ж(и)
Та й дробен дощик накрапає.
Гей, нумо братця ж(и),
Та й накрапає.
Ой дробен дощик накрапає ж(и)
Та й синє море наповняє.
Гей, нумо братця ж(и),
Та й наповняє.
Ой синє море наповняє ж(и)
Та й наш корабель потопає.
Гей, нумо братця ж(и),
Та й потопає.
Ой наш корабель потопає ж(и)
Та й матрос парус напинає.
Гей, нумо братця ж(и),
Та й напинає.
Ой машти гнуться,
Шнури рвуться ж(и).
Та й у матроса
Сльози ллються.
Гей, нумо братця ж(и),
Та й сльози ллються!
ОЙ ЗІЙШЛА ЗОРЯ ВЕЧОРОВАЯ
Слова народні, редакція: Олександр Грама; музика: Микола Леонтович.
Ой зійшла зоря вечоровая,
Над Почаєвом стала.
Виступало турецькеє військо,
Як та чорна хмара.
Турки з татарми брами облягали,
Товсті мури розбивали.
Ой у кого ж нам рятунку шукати?
Треба погибати!
А як ніч зайшла, темно дуже стало,
Вийшов Залізо до хана:
Голову зрубав, турків порізав,
Звів пожар аж до хмар!
Турки піднялись, страшно закричали,
Стали спішно утікати.
Слава козаку, слава Залізу!
Будуть пам’ятати!
ОЙ ІЗ-ЗА ГОРИ ТА ІЗ-ЗА КРУЧІ
Поголосся: Василь Триліс.
Ой із-за гори та із-за кручі,
Гей, та риплять вози йдучи.
Та вози риплять, а ярма бряжчать.
Гей, а воли ремигають.
Та воли ремигають,
Гей, а попереду та чумаченько,
Гей, на сопілочку грає.
А сопілочка та з барвіночка,
Гей, та горіхове денце.
Та горіхове денце,
Гей, ой як заграє та заспіває,
Гей, ой болить моє серце!
