Поголосся: Василь Триліс.
Чоловічий хор "ЧУМАКИ", керівник Василь ТРИЛІС – фрагмент концертного аудіоальбому, 2002 (mp3):
Літом я родився в північ при луні,
Зібралися люди – родичі мої
[…коні красти.]
Приспів (гуртом, після кожного куплету):
Оце я, Ярема, ой-йой-йой, (3)
Бідний я, Ярема, ой боже мой!
Став я підростати, в школу став ходить,
Став мене учитель дечому учить
[…по-німецьки!]
– У тебе, Яремо, дужа голова,
Тільки в лобі зовсім олії нема!
[…тобто дурний!]
Покинув я школу, став удома жить,
Взявся мене батько дечому учить
[…віжками!]
Став мене мій батько дечому навчать,
Як на світі жити, яку жінку брать
[…здорову!]
Взяв я собі жінку – як мед з калачем,
На третю неділю втекла з паничем
[…а ти що?]
Став я доганяти, став її питать:
– Нащо ж тобі, жінко, од мене тікать?
[…ти ж не вмієш нічого!]
Мусив я вертатись, постоли згубив,
А прийшов додому – батько ще й набив!
[…дурного й у церкві б’ють!]
Зауважте:
Після кожного куплету, перед приспівом, хтось із гурту докидає глузливу репліку (тут можна фантазувати). Соліста (Ярему) це поступово дратує, він уже готовий битись, його щоразу стримують. Тільки після 5-го куплету, коли Ярема вже й рукава закачав, насмішник, виявляється, приємну річ рекомендує, ще й руками змальовує силует здорової жінки. Замість бійки хлопці обнімаються, поки гурт співає приспів. Але далі глузування продовжується до кінця пісні.