Тече річка невеличка з вишневого саду

Тече річка невеличка з вишневого саду.
Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.

– Порадь мене, дівчинонько, як рідная мати:
А чи мені женитися, чи на тебе ждати?
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
А чи мені женитися, чи на тебе ждати?

– Ой я тобі, козаченьку, і раджу, й не раджу:
Я з тобою вечір стою, – на іншого важу.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Я з тобою вечір стою, – на іншого важу.

– Бодай тебе, дівчинонько, з твоєю радою:
Я до тебе з щирим серцем, а ти з неправдою!
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Я до тебе з щирим серцем, а ти з неправдою.

Бодай же ти, дівчинонько, тоді заміж вийшла,
Як у полі на дорозі пшениченька зійшла!
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Як у полі на дорозі пшениченька зійшла.

– Бодай же ти, козаченьку, тоді оженився,
Як у млині на камені кукіль уродився!
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Як у млині на камені кукіль уродився.

Ой у полі на дорозі пшениченька зійшла...
Ще молода дівчинонька, а вже заміж вийшла.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Ще молода дівчинонька, а вже заміж вийшла.

А у млині на камені кукіль не вродився...
Козак старий, літа пройшли, а ще не женився.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Козак старий, літа пройшли, а ще не женився.