Поголосся: Василь Триліс.
Ірод-цар за Христом ганявся,
Він за ним дуже побивався!
На сідельці не вдержався,
З кобильчини увірвався,
Та й упав на шлях!
Він лежить, ледве дух одводить,
Кобильчина кругом нього ходить,
Йому в очі заглядає,
Хвостом мухи одганяє,
Ще й бризка на вид!
Іродиха, як теє зачула,
Що ввірвалась у царя мачула –
Підхопилась з ліжка боса,
Як була, простоволоса,
Йому навздогін!
Іродята дуже ізлякались,
Та й за нею всі бігцем погнались,
Коновками воду носять,
Ревуть-плачуть ще й голосять:
“Пропав Ірод наш!”
