Ой хмариться, туманиться,
Дрібні дощі йдуть,
Там молоді жовня’, жовнярики
Мід-горілку п’ють.
Ой п’ють вони мід-горілочку,
Їдять наїдки,
Бистрим оком погля’, поглядають
На чужі жінки.
Чужі жінки, як ягідки,
Як весною цвіт,
А ти ж мені, шабе’, шабелино,
Зав’язала світ.
Візьму тебе, шабелино,
За гострі боки
Та й укину тебе, шабелино,
В Дунай глибокий.
Плавай, плавай, шабелино,
Вчися плавати,
А я піду молод, молод жовняр
Жінки шукати!
А як собі, а як собі
Жінки не знайду,
Тоді тебе, шабе’, шабелино,
До боку припну!
