ОЙ ТИ, ДІВЧИНОНЬКО

Поголосся: Василь Триліс.

Ой ти, дівчинонько,
Чи з паперу пошита –
Держала козака
Аж до самого світа?

Ой я не з паперу,
Да я з чистого злота.
Не я його держу –
Да то ж його охота!

Оре Іван, оре
Та сірими волами,
Побачив дівчину
Та з чорними бровами.

Ой як зустрілися,
Обоє пораділи,
А з тої радості
Обоє послабіли.