Зелененький явороньку,
Чого похилився?
Молоденький козаченьку,
Чого зажурився?
“Ой як же мені не хилитися, –
Вода корінь миє…
Ой як же мені не журитися, –
Само серце ниє…
Горіхове сіделечко
Ще й кінь вороненький…
Ой поїхав з України
Козак молоденький.
Ой поїхав на чужину
Та там і загинув,
Свою неньку рідненькую
Навіки покинув.
Звелів собі насипати
Високу могилу,
А в головах посадити
Червону калину.
“Будуть пташки прилітати
Калиноньку їсти…
Будуть мені приносити
З України вісти.
Будуть пташки прилітати
Калину клювати,
Будуть мені молодому
Жалю завдавати”.
