Їхав, їхав козак містом –
Під копитом камінь тріснув, да раз, два!
Під копитом камінь тріснув, да раз!
Під копитом камінь тріснув,
До серденька кріс притиснув, да раз, два!
До серденька кріс притиснув, да раз!
Кріс притиснув до серденька –
Закувала зозуленька, да раз, два!
Закувала зозуленька, да раз!
Не куй, не куй, зозуленько, –
Хай щебече соловейко, да раз, два!
Хай щебече соловейко, да раз!
Соловейку, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати, да раз, два!
Виклич мені дівча з хати, да раз!
Виклич мені дівча з хати –
Щось я маю їй сказати, да раз, два!
Щось я маю їй сказати, да раз!
А ще маю розпитати,
Чи не била вчора мати, да раз, два!
Чи не била вчора мати, да раз!
Ой чи била, чи не била –
Я з козаком говорила, да раз, два!
Я з козаком говорила, да раз!
