Категорія: ПІСНІ
ОЙ НА СТАВУ, НА СТАВОЧКУ, НА СТАВІ
Ой на ставу, на ставочку, на ставі
Там плавали три козаки на човні.
Вийшла дівчина, відром воду набрала,
На козака молодого моргала.
– Ти, козаче-соколоньку, соколю,
Візьми мене в новий човен з собою.
– Як же мені тебе в новий човен брать?
А хто ж буде лебедоньків заганять?
– Єсть у мене гарний хлопець ще й стрілець,
Стрілив – вцілив саму кращу з лебедиць.
Полетіло біле пір’я на воду,
Полилася кров червона на траву…
Ой на ставу, на ставочку, на ставі
Там плавали три козаки на човні.
ОЙ НАСТУПАЛА ТА ЧОРНА ХМАРА
Обробка: Василь Триліс.
Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):
Чоловічий гурт “Чумаки” (5 осіб) співає у “Трубі” – підземному переході на Майдані Незалежності в Києві; осінь 1991 р. Запис Людмили Іваннікової, фрагмент (mp3):
Співає чоловічий хор “Чумаки”, керівник Василь Триліс. Фрагмент ювілейного концерту до 50-річчя хору “Гомін”, Київ, Центр художньої та технічної творчості “Печерськ”, 02.06.2019:
Ой наступала та чорна хмара,
Став дощ накрапать.
Ой там збиралась бідна голота
До корчми гулять.
Пили горілку, пили наливку,
Ще й мед будем пить!
А хто з нас, братця, буде сміяться,
Того будем бить!
ОЙ П’Є ВДОВА, ГУЛЯЄ
Редакція для чоловічого триголосся: Василь Триліс.
Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):
Ой п’є вдова, гуляє,
Вона за смерть не дбає!
Вона за смерть не дбає –
З сусідами гуляє.
Ой прийшла смерть, прийшла смерть
Та й до вдови каже:
– Годі, вдово, пить-гулять,
Прийшла пора помирать!
– Іди, смерть, іди проч,
Голівоньку не мороч,
Бо я часу не маю –
З сусідами гуляю.
Ой пішла смерть, пішла смерть
До Бога з сльозами:
– Ой не можу вдови взять –
Гуляє з гостями.
– Іди, смерть, іди смерть
Та стань на помості,
Як не можеш вдови взять, –
Візьми її гості.
Як гостоньки зачули
Та й стали тікати.
Попід міст та поза міст –
Лиш слідочки знати.
ОЙ П’Є ЧУМАК, П’Є
Поголосся: Василь Триліс.
Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):
Ой п’є чумак, п’є, в нього гроші є.
Ой за ним, за ним його рідна мати
Дрібні сльози ллє.
– Ой синочку мій, дитино моя,
Ой покинь, покинь горілочку пити,
Бо проп’єш коня!
– Ой мамцю моя, не покину я.
Ой не покину горілочку пити,
Бо солодкая.
– Ой синочку мій, дитино моя.
Ой покинь, покинь дівчину любити,
Бо зведе з ума.
– Ой мамцю моя, не покину я.
Ой не покину дівчину любити,
Бо хорошая.
Ой п’є чумак, п’є, в нього гроші є.
Ой за ним, за ним його рідна мати
Дрібні сльози ллє.
ОЙ ПІД ЛІСОМ ТА ПІД ЛЕБЕДИНОМ
Поголосся: Василь Триліс.
Ой під лісом та під Лебедином (2)
Курилася доріженька димом.
Ой там молод козаченько нудить, (2)
Під ним сивий кониченько блудить.
Чи я тобі, мій коню, та важкий, (2)
Чи я тобі, мій сивий, та тяжкий?
А чи моя та ясная зброя, (2)
Чи тяжкая здобиченька моя?
Ой ти мені, мій пане, не важкий, (2)
Ой ти мені, мій пане, не тяжкий.
Тільки тяжко мені буде, брате, (2)
Як я буду на сльоті стояти.
Ой під лісом та під Лебедином… (2)
ОЙ ПІДУ Я ДО МЛИНА
Обробка для чоловічого хору: Василь Триліс.
Ой піду я до млина, до млина,
А у млині новина, новина!
Приспів:
Такий, мамо, мельник,
Такий, мамо, гарний,
Такий, мамо, хороший –
Меле гречку без грошей!
Ой він меле, підсипає, підсипає
Та й на мене поглядає, поглядає.
Приспів.
В нього мірка справедлива, справедлива,
В нього жінка чорнобрива, чорнобрива.
Приспів.
Він мірочки не бере, не бере,
Як на крупу подере, подере.
Приспів.
А вже гречка на коші, на коші –
Припав мельник до душі, до душі…
Приспів:
Такий, мамо, мельник,
Такий, мамо, гарний,
Такий, мамо, хороший –
Меле гречку без грошей! (4)
ОЙ ТАМ У ЛІСІ НА ДУБКУ
Ой там у лісі на дубку,
Там повісив Іванко гойдалку:
Гойдайтеся, дівчата, високо,
Щоби було видненько далеко!
Нехай моя дівчина гуляє,
Русою косою махає,
Русою косою махає,
Чорними бровами моргає…
Нехай моя дівчина підросте,
Ви їй тоді радоньки не дасте!
ОЙ ТАМ У ЛУЗІ ПРИ ДОЛИНІ
Ой там у лузі при долині
Червоні рожі розцвіли.
Ой там повстанці молодії
Життя за волю віддали.
Було їх троє, тільки троє
Старої матері вдови,
Але знайшовся той, хто зрадив
Катам червоної Москви!
Кати криївку оступили –
Кричать: “Бандери, руки вверх!”
А ті їм: “Слава Україні!
Ми не здамося – краще смерть!”
І обнялися троє друзів,
Ніхто пощади не просив.
І там гранати більш не рвались,
І скоростріл більш не строчив…
Ой там у лузі при долині
Червоні рожі розцвіли.
Ой там повстанці молодії
За Україну полягли.
ОЙ ТИ, ГОРО КРЕМІННАЯ
Ой ти, горо кремінная,
Стій, не розсипайся!
Ти, дівчино, кого любиш, –
Признайся, признайся!
Хіба ж би я з піску була,
Щоб розсипалася?
Хіба ж би я дурна була,
Щоби призналася?
Попід гори сірі воли,
Мальовані ярма;
– Заплати ми, дівчинонько,
Що-м тя любив дарма!
– А я ж тобі заплатила
Ще й переплатила:
Цілував ти моє личко –
Я не боронила…
Цілував ти моє личко,
Цілував рученьки,
І до сонця, і до зорі
Ще й до місяченька…
ОЙ ТИ, ДІВЧИНОНЬКО
Поголосся: Василь Триліс.
Ой ти, дівчинонько,
Чи з паперу пошита –
Держала козака
Аж до самого світа?
Ой я не з паперу,
Да я з чистого злота.
Не я його держу –
Да то ж його охота!
Оре Іван, оре
Та сірими волами,
Побачив дівчину
Та з чорними бровами.
Ой як зустрілися,
Обоє пораділи,
А з тої радості
Обоє послабіли.
