Поголосся: Василь Триліс.
Ой у полі три криниченьки,
Любив чумак три дівчиноньки:
Чорнявую та білявую,
Третю руду та поганую.
Що чорняву від душі люблю,
До білявой залицяюся.
А з рудою та багатою
Піду, мабуть, обвінчаюся.
– Чи я тобі та не казала,
Як стояли під світлицею:
Не їдь, не їдь та й у Крим по сіль,
Бо застанеш молодицею.
– Любив тебе я дівчиною,
Любитиму й молодицею.
А ще буду хоч сім літ ждати,
Поки станеш удовицею.
Чи всі тії та сади цвітуть,
Що весною розвиваються?
Чи всі тії та вінчаються,
Що любляться та кохаються?
Половина тих садів цвіте,
Половина осипається.
Одна пара та вінчається,
А другая розлучається.
